Казки ювіляри Корнія Чуковського
Недалеко від Москви, в селищі Передєлкіно, в невеликому будинку багато років жив високий сивий чоловік, якого знали всі діти країни. Звали цю чудову людину Корній Чуковський. Корній Чуковський - це літературний псевдонім письменника. Справжнє його ім'я - Микола Васильович Корнейчуков. Високий зріст, довгі руки з великими кистями, великі риси обличчя, великий цікавий ніс, щіточка вусів, неслухняне пасмо волосся, що звисає на лоб, усміхнені світлі очі і дивно легка хода. Така зовнішність Корнія Івановича Чуковського.
Дитячим поетом і казкарем Чуковський став випадково. А сталося це так. Захворів його маленький синочок. Корній Іванович віз його в нічному поїзді. Хлопчик вередував, стогнав, плакав. Щоб хоч якось розважити його, батько став розповідати йому казку: "Жив собі крокодил, він по вулицях ходив". Хлопчик несподівано затих і став слухати. На ранок, прокинувшись, він попросив, щоб батько знову розповів йому вчорашню казку. Виявилося, що він запам'ятав її всю, слово в слово.
Одного разу Корній Іванович години три ліпив з дітьми з глини різні фігурки. Діти витирали руки об його штани. Додому йти було далеко. Штани від глини були важкими, і їх доводилося притримувати. Перехожі з подивом поглядали на нього. Але Корній Іванович був веселий, у нього було натхнення, вірші складалися вільно. Так з'явилося на світ "Федорино горе".
«Федорино горе» - дитяча казка в віршах, яка була написана і вперше опублікована в 1926 році. Казка про те, як від недолугої господині втекли ложки, вилки, ножі, чашки, тарілки, каструлі і сковорідки. А чому? Та тому, що господиня за ними погано доглядала. Федора була нечупарою: посуд не мила, пил не протирала і недбало ставилася до всієї столового начиння. Ось весь посуд і втік.
Ще одна казка, яку ми пам’ятаємо з дитинства “Чудо-дерево». Цю казку Корній Іванович присвятив своїй молодшій дочці Мурі (Марії), яка померла від туберкульозу.
Вірші Чуковського легко запам’ятовуються дітми. Чудові казки давно вже полюбили маленькі українські читачі. Давайте згадаємо казки «Телефон» та «Плутанина», які також були написані 95 років тому, в 1926 році! І до цього дня вони тішать маленьких читачів і чекають на зустріч з вами в нашій бібліотеці!
Інформацію надала в.о. завідувача Овідіопольською дитячою бібліотекою Л. Зубенко
