9 листопада 2017 року в Овідіопольській ЗОШ І – ІІІ ступенів № 2 пройшов захід, присвячений Дню української писемності і мови «О мово рідна! Золота колиска»
9 листопада 2017 року в Овідіопольській ЗОШ І – ІІІ ступенів № 2 пройшов захід, присвячений Дню української писемності і мови «О мово рідна! Золота колиска», який підготувала вчитель української мови та літератури Ножка С.В. разом із учнями 5 – А та 5 – Б класів. Захід розпочався під звуки пісні «Діти України», потім Світлана Володимирівна показала презентацію, в якій розповіла присутнім, що свято відзначається з 1997 року згідно Указу Президента України Л.Кучми, наголосила на тому, що цього ж дня православна церква вшановує пам’ять святого преподобного Нестора-Літописця. Найвизначнішою працею Нестора-Літописця є «Повість миулих літ» — літописне зведення, складене у Києві на початку XII століття. Також 9 листопада стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. Цей унікальний мовний марафон був зініційований великим українським меценатом і громадським діячем Петром Дмитровичем Яциком, який усе життя прожив у Канаді, але завжди пам’ятав про рідну землю. Після здобуття незалежності він часто приїздив до України. Мовна ситуація в Україні дуже непокоїла Петра Яцика, бо він був переконаний, що є мова — є й держава, немає мови — немає держави. Так народилася ідея конкурсу з української мови для української ж молоді. Учні 5 класів виконували ролі Граматики, Словесності, Слова,Української мови. Згадали вражаючі факти, коли 270 років поспіль намагалися знищити українську мову, а разом з нею і український народ. Ведучі (Іваненко В., Горобець О.) по черзі зачитували факти з історії мови, в цей час на сцену з великою квіткою в руках виходили дівчата у вишиванках, на кожній квітці – дата. Була розіграна сценка «Частини мови». Єфанова Є. у ролі Мови під звуки сопілки розповіла «Молитву». Захід пройшов під звуки українських пісень. А на завершення вчитель сказала, що людині визначено Богом місце народження, країна, небо; вона не може нічого того поміняти, як не може поміняти саму себе. А якщо щось із того призначеного їй, поміняє, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим. І куди б ти не пішов – твоя Батьківщина, земля твоя, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою.
